„Дехто йде до переможного кінця – до смерті”

Світло із темряви (Частина – 1)

<!– @page { size: 21cm 29.7cm; margin: 2cm } P { margin-bottom: 0.21cm } –>

Це сталося одного похмурого дня, коли дівчина йшла додому.

Дощ лив безперестанку, і тут вона зупинилась, позаду дівчина почула що за нею хтось спостерігає. А потім пришвидшила свій рух. Дівчина чула як хтось дихає в її спину…і все швидше і швидше це підсилювалось,вона знову зупинилась,…її оторопів страх, що ж буде?! Перед нею стояв хлопець…а далі,вона прокинулась в невідомому місці…і знову відчула те саме відчуття…як тоді, коли її ніби-то переслідували. Вона відкрила свої зеленувато-карі очі, і побачила перед собою те саме обличчя, що тоді в цю дощову ніч. Він сказав що зовсім не переслідував, а йшов просто додому:

– ”Коли я проходив повз – тобі стало погано, і ти втратила свідомість, тому я забрав тебе до мого дому, бо поблизу не було лікарні, через те, що була темна, дощова ніч.”- промовив хлопець.

Зараз ранок”- можеш йти,…сподіваюсь ти сама знайдеш дорогу назад…

– Дівчина мовчала, не знала що сказати, але потім все ж таки наважилась і сказала йому “дякую”, і запитала його ім”я.

– “Мене звати Нел…”- сказав хлопець.

Вона задумалась, це ім”я здалося їй дуже близьким, неначе рідним. “А мене звати Юкі” – промовила дівчина. “Я з одного селища,яке знаходиться тут поблизу. “

-Нел промовчав..,дівчина про себе подумала : – ”Може я може я щось не те сказала”, але потім він відізвався:

В тебе дуже гарне ім”я “Юкі”, я колись жив там де ти зараз, але був змушений покинути це місце…

– Вона запитала- ”А чому?”…він відповів,- “Це тому що, я там був ніким, мене не вважали там людиною, на мене дивилися як на злочинця.”А що ж ти такого зробив? – запитала Юкі.

-”Я не хочу про це говорити. Думаю тобі краще піти.Через ліс веде коротка дорога до цього селища. Бувай.”

– Почувши це, дівчина ще раз подякувала і пішла…

Вона проходила повз дерев, які оспівувались пташками. Було сонячно, але дівчина йшла не дивлячись під ноги, і не побачила, що міст був зламаний, вона ступила на трухляву дошку, яка провалилась, і впала в воду. Юкі не вміла плавати, навколо нікого не було, раптом дівчина відчула що життя починає покидати її…,легені

наповнювались все більше і більше водою, вона не мала чим дихати, перед її прозорими скляними очима промайнуло все життя, і тоді вона зрозуміла що помирає…Але з темряви, Юкі відчула нестримний потік світла і тепла…Вона опинилася на березі, і перед її лицем стояв він, той самий хлопець якого дівчина бачила кілька хвилин тому, але він не просто стояв, а був настільки близько до неї, що дівчина зразу опритомніла, і почервонівши запитала: – ”Що ти робиш!?”Як ти тут опинився?!”, а Нел відповів: -”Вибач, я був змушений це зробити, тому що ти була на межі життя і смерті Юкі”. Я вирішив перевірити, щоб ти спокійно дійшла до села, без випадків, але як бачиш, нічого не вийшло. Штучне дихання – це був єдиний вихід на цей момент…і знову дівчині стало ніяково, але вона не може приховати те, що їй це сподобалось, бо так і є: – ”Нел дуже гарний і його губи були дуже м’які…я б навіть сказала, що це не було штучне дихання, а поцілунок.”- подумала дівчина. Поки вона мріяла, його вже не стало поруч, вона хіба побачила здалека його темну постать. Він пішов,…Юкі засумувала, бо вона навіть не подякувала йому за всю його допомогу.

Нел на хвилинку призупинився, і задивився на небо…і подумав про себе: -”Вона дуже гарна,…але…хммм “Ні!” це неможливо, я не можу знову….”

Дівчина вже дійшла до селища…

-”Ой як же довго треба було йти.. я така втомлена.

Кожен з них Юкі і Нел були далеко і думали про те що трапилось за сьогоднішній день. Нела не покидали думки про Юкі, а Юкі — про Нела.

Їхня історія продовжується…

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s